Велосипед – міський транспорт майбутнього. Екологічний, економний, мобільний, безпечніший для оточуючих – та ще й допомагає утримувати фізичну форму. Розвинена велосипедна інфраструктура – мрія кожного урбаніста.

Але, на жаль, поки що це не про Одесу – в нашому місті донедавна не було жодної велодоріжки, а зараз їх всього лише чотири – і Траса Здоров’я не рахується. Ми поспілкувалися із велоактивістом, головою ГО «ВелоВектор» Олександром Прохоровим, та з’ясували, в якому стані знаходиться Одеса велосипедна, та які в неї перспективи.

Історія одесько велоруху

Розмови про велоінфраструктуру почалися ще кілька років тому, в 2013 році пропонували концепцію за шаблоном Донецька. Її мали запровадити до кінця 2018-го, але по ній нічого не зробили. Там було багато теорії, але не конкретного плану – хоча вона передбачала кільцевий маршрут в центрі, з яким би з’єднувались райони міста – загалом 5 маршрутів.

У 2014 році в Одесі зародився міжнародний велорух «Критична маса». Кожного року робили велопробіг по вулицях міста. Спочатку зібралося 300 людей, потім – 1000, потім – 2500. Після того міська рада звернула на нас увагу: нас зібрали, ми сказали, чого хочемо. Так створили робочу групу, до якої увійшли активісти, — каже Олександр Прохоров.

Похожий материал: Датские урбанистические заметки

Чому не реалізовано «донецьку» концепцію? Велоактивіст каже, що все залежить від суб’єктивної думки однієї людини. У 2014 році концепція їй подобалася, робочу групу створили, вона працювала впродовж 2015 року, вулицю Ольгіївську пройшли та переміряли вздовж і впоперек. В 2016 робочу групу розпустили, в 2017 – зібрали знову.

«Наші чиновники – це люди, які пересуваються на автомобілях і бачать світ крізь вікно машини. Вони досі сприймають велосипед не як вид транспорту, а як тренажер – проїхатися по Трасі Здоров’я, подихати морським повітрям.

А ми просуваємо велосипед як вид транспорту, щоб людина їхала на ньому на роботу і назад, а машину залишала вдома. Для цього потрібна хороша інфраструктура. Зараз велосипедистів стає все більше, але в них є певний поріг страху, який треба подолати – бо на вулицях небезпечно. Це фізично підготовані, сміливі люди. Багато хто із задоволенням їздив би на велосипеді, він у них навіть є – але люди бояться виїжджати на дороги».

З чого складається велоінфраструктура та чим вона регулюється

Для початку, треба прояснити поняття – що таке велодоріжка.

Існують велодоріжки і велосмуги. Велодоріжка – виділена зона окремо від пішохідної і проїжджої частини. Велосмуга – частина дороги, виділена для велосипедистів.

Велодоріжки та велоактивізм в Одесі: чи є шанс?

Мінімальна ширина двосторонньої велодоріжки – 2,5 м, рекомендована – 3 м. Одностороння: мінімальна – 1,5 м, рекомендована – 2 м.


Траса Здоров’я -це не велодоріжка, а велопішохідна зона, на якій намальовані дві смуги


Нові будівельні норми. З вересня 2018 року під час будівництва та реконструкції доріг закон зобов’язує облаштовувати велодоріжки. ГО «ВелоВектор» — один з ініціаторів цих змін. «Ми змінили важливу норму – мінімальну ширину проїжджої частини. За радянськими стандартами вона становила 3,75 м. Зараз скоротили до 3 м, як в більшості країн Європи. 3,75 м – це ширина, яка дозволяє без проблем розганятися до 120-150 км/год. А в місті цього робити не можна, швидкість автомобілів в українських містах наразі обмежена до 50 км/год. Звуження дороги дає простір для велосмуг на проїжджій частині». Проекти, які зараз роблять в Одесі, затвердили ще до вступу в дію норм з обов’язковими велодоріжками.

Розвіємо ілюзії щодо Траси Здоров’я. Це не велодоріжка, а велопішохідна зона, на якій намальовані дві смуги, що не відповідають жодним вимогам, пояснює Олександр Прохоров.

Чотири доріжки – чи чотири «шматочки»?

За останні роки побудували кілька «пробних» велодоріжок. Є затверджений у 2015 році проект велосипедного кільця, згідно з ним у вересні 2018 закінчили доріжку на Ольгіївській. Ще 500 м велодоріжки за ініціативи одного депутата збудували на тротуарі на вулиці Варненській. Вона достатньо хороша, доглянута, тротуар там широкий – але ця доріжка веде нізвідки в нікуди.

За ініціативи міської влади провели реконструкцію на вулицях Довгій та Толбухіна. На Довгій виділили велосмуги на проїжджій частині, на невеликій ділянці довжиною в кілометр. Непогано, але є нюанси, — каже активіст.

Найтрешовішу «доріжку» влаштували на Толбухіна. Вулицю реконструювали, міняючи теплотрасу, і «для галочки» зробили «типу велодоріжку». Там приватний сектор, навпроти нього пішохідна зона, потім дорога. І замість пішохідної доріжки нанесли розмітку – «от вам, для велосипедів». Причому кожен виїзд з подвір’я – це ями, а пішоходам тепер немає де йти.

«У нас є проект «Велодень чотири сезони». Останній, осінній, так і називався – «Велодоріжки Одеси, де ви?». Є чотири шматочки, але їх не можна назвати повноцінними».

Велодоріжки та велоактивізм в Одесі: чи є шанс?

фотознімок: Ігор Єрошкін

Щоб велодоріжка мала транспортне значення, вона повинна з’єднувати пункти, зупинки транспорту. Вулицю Ольгіївську потрібно замкнути в кільце на сусідніх Ніжинській, Дворянській, Новосельского. Кільце – це перший етап, на наступних воно має сполучатися веломагістралями із районами міста.

Широкі тротуари на Ольгіївській раніше були запарковані машинами. Їх захистили стовпцями і на краю тротуару зробили велодоріжки по двох сторонах. «Це для багатьох незвично. Люди звикли на велосипеді їздити по дорогах, навіть коли немає велодоріжок в обидві сторони, а тут треба переїжджати. Окрім доріжки, тут зробили тротуар, поміняли пішохідне покриття, досадили дерева, облаштували пандуси, поклали тактильну плитку. Зробили вулицю нового покоління за європейським зразком», — вважає Олександр Прохоров. І додає, що зробили це за ініціативи активістів. Спочатку міські чиновники хотіли повністю залити ділянку асфальтом. З іншого боку обурилися автомобілісти, що ніде паркуватися.

«По вулиці Толбухіна видно, що люди, які будуть дороги, поняття не мають, які мають бути велодоріжки і як пересуватися на велосипеді», — резюмує Олександр.

Що каже влада

У міському департаменті транспорту є план веломаршруту з півночі на південь: житловий масив Котовського — центр — Таїрова. Згідно з опитування «ВелоВектора», люди обрали напрям «центр-Таїрова» як пріоритетний для розвитку велоінфраструктури (в опитуванні прийняло участь 100 учасників велозабігу).

Велодоріжки та велоактивізм в Одесі: чи є шанс?

На питання, чому в Одесі все так мляво з велоінфраструктурою, директор міського департаменту транспорту, зв’язку та організації дорожнього руху Олександр Ілько відповідає, що для багатьох це нова тема і новий напрямок.


«Багато одеситів не дуже в захваті від цих проектів, бо велодоріжки заважають транспорту. Авто паркують на велодоріжках. Тому ми будемо розвивати не тільки велоінфраструктуру, а й вести освітню роботу»

Олександр Ілько


Одеса, як і Київ, Львів та Вінниця бере участь у проекті «Безпечні вулиці в містах». Один із пунктів – розвиток велоінфраструктури. На черзі – велодоріжка, яка з’єднуватиме Таїрова з центром міста, траса буде пролягати вздовж Чорного моря. Будувати обіцяють у 2019. Спробують залучити гроші ЄБРР та Європейського інвестиційного банку. Якщо з цим будуть затримки, візьмуть гроші міста.

«У центрі Одеси перший етап – це Ольгіївська. Далі велодоріжки мають вести у спальні райони. На спільних нарадах між велоактивістами не було єдиної думки щодо конкретних напрямів і вулиць. Скільки експертів – стільки думок», — каже Ілько.

Як воно в інших містах?

Велодоріжки та велоактивізм в Одесі: чи є шанс?

В плані інфраструктури показовий Івано-Франківськ. Вони зробили багато звичних для європейців речей, про які у нас ще мало хто думає. У них є повністю облаштовані веломаршрути. А міський департамент транспорту зараз очолюють колишні велоактивісти, каже Прохоров. Вінниця зараз зробила серйозний ривок. По кількості велодоріжок і протяжності перший Львів. Але по якості і темпах рулить Франківськ.

От в Миколаєві сформована спільнота. У них іще немає жодної велодоріжки, але є прогресивний мер. Вони створили транспортну модель міста, де враховано велоінфраструктуру. Якщо не зупиняться, зроблять хороший ривок. Залежить від міської влади і велоспільноти.

Майбутнє за велосипедами


Велоком’юніті вже сформувалася. Хотілося б, щоб до влади прийшли сучасні люди, не автомобіле-орієнтовані. У нас ще радянське уявлення: якщо людина купила авто, вона має скрізь на ньому їздити


Одеса все одно стане велосипедним містом: цього процесу не уникнути, але його можна пришвидшити, — вважає Олександр Прохоров. – А можна кволо чекати, доки влада зрушиться з місця. «Велоком’юніті вже сформувалася, нас знають, поважають. Хотілося б, щоб до влади прийшли сучасні люди, не автомобіле-орієнтовані. У нас ще радянське уявлення: якщо людина купила авто, вона має скрізь на ньому їздити».

Не буває так, щоб побудували вело доріжку, і по ній їздили тільки велосипеди – не заходили пішоходи, батьки з колясками. Це нормально, коли спочатку люди тестують. Пішоходи роками ходили там, їм важко перелаштуватися одразу – не треба казати, що це «зрада», зауважує велоактивіст.

Щодо специфіки одеських вулиць – десь тротуар широкий і можна велодоріжку розмістити на ньому; десь вузький, але є широка проїжджа частина. На Черемушках і Таїрова величезні пішохідні зони, там велодоріжку можна з двох сторін виділити газонами. Дуже вузькі вулиці, такі як Канатна, незручні для велосипеда, і до них черга дійде не скоро.

У багатьох містах Європи діє обмеження швидкості 30 км/год. За такої швидкості велодоріжка не дуже потрібна, безпечно можна їхати по проїжджій частині. Людина за кермом повністю контролює ситуацію і очікує, що може виїхати велосипедист.

«Учасники дорожнього руху вже краще ставляться до велосипедистів. З кожним роком в Одесі їх більше і на них вже чекають. Багато конфліктних – і автомобілістів, і тих, хто на велосипеді. Важко з маршрутками, які навіть коли в заторі стоять, притуляються до бордюру, так, що не об’їдеш і доводиться їхати за нею», — говорить Олександр Прохоров.

Восени 2018 в Одесі запустилася міжнародна мережа Next Bike. «Багато людей можливо і спробували б велосипедом їхати на роботу, але його нема. А якщо куплять, ніде зберігати. Сервіс байкшерінгу вирішує ці питання. Ви взяли його на одній станції, приїхали куди треба, залишили на іншій», — пояснює Олександр. І додає: «Раніше я думав, що ми створимо мережу велодоріжок, і тоді до нас прийде Next Bike, але як показала практика, і як розповіли львів’яни, до яких цей сервіс зайшов першим в Україні, пункти прокату не завжди розташовані там, де є велодоріжки. Тому нормально ставити станції там, де є люди, а велодоріжки з часом з’являться». Наразі встановлено 9 станцій, а вже з весни там будуть велосипеди.

Олександр Прохоров – голова ГО «ВелоВектор», член робочої групи в Одеській міській раді з розвитку велосипедної інфраструктури

Бесідувала Христина Петрик