Но чем внимательней, твердыня Notre Dame,
Я изучал твои чудовищные ребра, —
Тем чаще думал я: из тяжести недоброй
И я когда-нибудь прекрасное создам…

О. Мандельштам, 1912


Головний інфопривід останньої доби – пожежа в соборі Нотр-Дам-де-Парі. І серед тисяч публікацій стосовно цієї події можна побачити такі, що стверджують, ніби готичному шедевру прийшов кінець, а навіть якщо його вдасться відновити, то автентичності вже не буде.

Ми трохи розібралися в ситуації та хочемо пояснити, чому це не так і цінителям Парижу та готичної архітектури не варто впадати у відчай. 

Що сталося

Пожежа у Нотр-Дам-де-Парі: чому це не кінець для легендарного собору

Говорячи сухою мовою фахівців з надзвичайних ситуацій, в понеділок, 15 квітня, ввечері, а саме о 18:50 за місцевим часом (19:50 за Києвом), під дахом Собору Паризької Богоматері спалахнув вогонь. Одразу стало зрозумілим, що собор у небезпеці, бо пожежу ліквідувати буде не просто, зважаючи і на нещодавно розпочаті реставраційні та ремонтні роботи, і на кількість деревини («дубовий ліс») в будівлі.

Полум’я поширювалось швидко: приблизно о 19:50 впав 93-метровий шпиль собору, а за кілька годин згоріла більша частина даху. Майже дев’ять годин з вогнем боролися кількасот пожежників, бо використовувати пожежну авіацію, не дивлячись на «експертні» поради аж цілого президента США, було просто неможливо – тоді Нотр-Дам був би повністю зруйнований великими масами води. Загасити полум’я повністю вдалося лише о 10 ранку, повідомляє BBC. Причина пожежі поки що невідома, однак найбільш ймовірною є версія про  можливе порушення техніки безпеки під час масштабних ремонтних робіт. Повідомлень про жертви немає, один пожежник отримав опіки.

І хоч повністю оцінити ступінь пошкоджень всередині собору поки важко, все ж новини оптимістичні. По-перше, вдалося зберегти 850-річну головну кам’яну споруду готичної будівлі, включаючи дві її вежі. Звісно, цілі й скульптури та декор, які раніше забрали на реставрацію. По-друге, вітражі ХІІ і ХІІІ століть, в тому числі і вікно-троянда, не зазнали ушкоджень, про що свідчать ранкові фотографії.

Речник собору Андре Фіно зазначив у інтерв’ю каналу BFMTV:

«З того, що мені вдалося побачити, вітражі не постраждали, три прекрасні троянди, датовані ХІІ і ХІІІ століттями, досі на місці. Могли постраждати вітражі ХІХ століття, менш важливі, але не безцінні скарби ХІІІ століття, це просто диво».

Вцілів і знаменитий орган Нотр-Даму, однак на нього під час ліквідації пожежі потрапила вода.

Із собору вдалося врятувати частину реліквій католицької церкви, зокрема терновий вінок Ісуса Христа і туніку святого Людовіка.

«Усе пропало» — чи ні? Згадуємо історію

Пожежа у Нотр-Дам-де-Парі: чому це не кінець для легендарного собору
Пожежа у Нотр-Дам-де-Парі: чому це не кінець для легендарного собору
previous arrowprevious arrow
next arrownext arrow
Slider

За подіями в соборі спостерігав, без перебільшення, цілий світ. Франція об’єдналась для відбудови собору, а Еммануель Макрон пообіцяв зробити усе, щоб Нотр-Дам відновити. «Цей собор був побудований понад 800 років тому, та й у наступні сторіччя він покращувався та добудовувався. Тепер ми – всі разом – відбудуємо його», – наголосив він, подякувавши пожежникам. Вже розпочато збір коштів на відновлення серця Парижу.


Трагікомізм ситуації полягає в тому, що згорів, по більший частині, якраз «новодєл» ХІХ століття.


Наступної ж миті роздалися зневірені незадоволені голоси – мовляв, це вже буде «не то» і «новодєл». І певний трагікомізм ситуації полягає в тому, що згорів, по більший частині, якраз «новодєл» ХІХ століття.

Тут варто трішки згадати історію собору.

Як вважають історики, на місці Нотр-Дам-де-Парі знаходилися чотири різних християнських храми: ранньохристиянська церква IV століття; меровінгська базиліка; каролінгський собор (перебудований після пожежі в 857 році) і  романський кафедральний собор, що  був зруйнований дощенту, а його камені використовувались для фундаменту нинішньої споруди. А ще раніше, за римського правління, тут, ймовірно, був храм Юпітера.

І от, в 1163 році єпископ Парижа Моріс де Сюллі ініціював зведення нового собору, присвяченого Діві Марії (Notre Dame). Собор став свідком практично усіх значущих подій в історії Франції. Він бачив молитви хрестоносців перед походами у Святу землю, і натхнених Катериною Медичі католиків, що йшли різати гугенотів під час Варфоломіївської ночі. Тут Філіп IV у 1302 році скликав перший парламент – Генеральні штати; вінчалася Марія Стюарт з Франциском II, а в 1804 році Наполеона було проголошено Імператором.

Французька революція  завдала собору болючих ударів. Спочатку він був оголошений Храмом Розуму. У липні 1793 революційний Конвент оголосив, що

«всі емблеми всіх царств повинні бути стерті з лиця землі», і Робесп’єр особисто розпорядився обезголовити «кам’яних королів, що прикрашають церкви».

Нотр-Дам було пограбовано і спаплюжено, лише великі дзвони уникли переплавлення. Та і сама будівля вціліла завдяки щасливому випадку – після знищення Клюнійського абатства у революціонерів закінчилась вибухівка, а пізніше приміщення собору  просто використовували як продовольчий склад.

Лише в 1802 році собор було повернуто церкві і знову освячено, однак він перебував у настільки жалюгідному стані, що ставилося питання про його знесення. Та  Нотр-Даму знов пощастило – його врятував роман. У 1831 році Віктор Гюго опублікував роман «Собор Паризької Богоматері», написавши в передмові:

«Одна з головних цілей моїх – надихнути націю любов’ю до нашої архітектури».

Книга стала шалено популярною, і саме тоді почалося відновлення храму.

Реставрація ХІХ століття – зовсім не така, як ви могли собі уявити

Пожежа у Нотр-Дам-де-Парі: чому це не кінець для легендарного собору

Реставрація розпочалася в 1841 році під керівництвом унікальної людини – історика, реставратора, вченого, архітектора Ежена Віолле-ле-Дюка (1814-1879), що привніс у французьку наукову школу методику точного, археологічного підходу до обмірів та описів старожитностей, проте його практичний досвід реставрації був доволі неординарним. Він вважав, що реставрувати будівлю не означає відновити її, полагодити або перебудовувати; це значить – відновити її завершений стан, якого вона могла і не мати ніколи до теперішнього часу. За такий підхід Еженові дорікали, що після його реставрації «не можна зібрати навіть уламків» справжньої старовини.

Саме Віолле-ле-Дюку належить ідея галереї химер на фасаді собору: статуї химер встановлені на верхньому майданчику біля підніжжя веж. На підставі досить мізерних історичних свідчень він вирішив, що буде доречним прикрасити балюстраду обхідних галерей веж сидячими фігурами звірів і чудовиськ, яких назвав химерами (фр. chimères). Виразні силуети химер (всі різні, виконані за авторськими ескізами самого Віолле-ле-Дюка) зробили їх навіть більше впізнаваними символами собору, аніж сусідні з ними ґаргульї.

Також усі розбиті  статуї замінили та побудували високий шпиль.

Пожежа у Нотр-Дам-де-Парі: чому це не кінець для легендарного собору
Пожежа у Нотр-Дам-де-Парі: чому це не кінець для легендарного собору
Пожежа у Нотр-Дам-де-Парі: чому це не кінець для легендарного собору
previous arrowprevious arrow
next arrownext arrow
Slider

В 1853 році барон Жорж Ежен Осман розпочинає монументальну справу реорганізації Парижа. І хоч його ненавидить сам Віктор Гюго, Осман прихильно ставиться до реставрації і «відбудови» Нотр-Даму та ініціює знесення споруд, що прилягали до собору, аби поліпшити вид на оновлену будівлю.


Готика – не тільки стиль: це образ самовідтворювальної Європи, що наче Фенікс відроджується з попелу,  це втілення волі республіки і її громадян.


А отже, відновлення для Нотр-Даму не в новинку. І нам варто пам’ятати, що, врешті, готика – не тільки стиль: це образ самовідтворювальної Європи, що наче Фенікс відроджується з попелу,  це втілення волі республіки і її громадян. Собор будувався 800 років. Тепер до цього терміну додасться ще років десять-п’ятнадцять – але що то є перед вічністю…

Пожежа у Нотр-Дам-де-Парі: чому це не кінець для легендарного собору
Пожежа у Нотр-Дам-де-Парі: чому це не кінець для легендарного собору
Пожежа у Нотр-Дам-де-Парі: чому це не кінець для легендарного собору
previous arrowprevious arrow
next arrownext arrow
Slider
Похожий материал: Пожар в Национальном музее Бразилии

Текст: Наталія Марків-Буковська