А що, якщо… Улюблене питання усіх міфотворців, письменників, режисерів, сценаристів, та й загалом – усіх великих вигадників. «А що, якщо сумістити парк і сучасні галереї мистецтв?», — ідея, яка надала Йоркширському парку того вигляду, статусу і значення, який він має зараз.

Хелен Фібі – кураторка Йоркширського скульптурного парку. Вона прилетіла на Скульптурний форум «Реформуючи простір», в Центр сучасного мистецтва M17, щоб розповісти, як це – працювати над проектом такого масштабу.Йоркширський скульптурний парк: розповідь Хелен Фібі на Скульптурному форумі

Спойлер: без сильної команди людей, закоханих в ідею, кількох щасливих випадковостей, деяких непорозумінь та любові не обійдеться.

Тому… прогуляймося?

Територія

Йоркширський скульптурний парк: розповідь Хелен Фібі на Скульптурному форумі

Country Park at YSP. Courtesy Yorkshire Sculpture Park. Photo © Lee Allen

Територія королівська – 200 гектарів унікального ландшафту. І цьому є пояснення – до XVIII ст. ця земля належала сімейству лордів Вентвортів, які щорічно витрачали на парк 600 тисяч фунтів стерлінгів – практично 1 мільйон доларів. І хоча ледь не половина цієї суми йшла на вечірки, які влаштовував сер Томас Уентворт, все ж розбудова парка вимагала чималих грошей.

Вентворт-молодший викопував озера та розігрував морські баталії, запускав феєрверки серед білого дня, щоб «прикрасити» небо і не економив на алкоголі. Його донька Діана успадкувала від батька звичку витрачати великі суми на розваги, але вкладала їх у справи масштабніші – вона побудувала на території консерваторію та кілька зимових садів. Ексцентрична й вольова, Діана піклувалася про сади більше, аніж про власних дітей. Хто знає, можливо тому її старший син, ледве успадкувавши цю землю, продав її з аукціону.


Я люблю говорити, що отримав художню освіту на березі озера. Нам постійно казали, що якщо уважно дивитись на воду, можна побачити силует кита.

Марк Томас


Йоркширський скульптурний парк: розповідь Хелен Фібі на Скульптурному форумі

Jaume Plensa, Wilsis, 2016. Courtesy the artist and Yorkshire Sculpture Park. Photo © Jonty Wilde

Так територія маєтку стала власністю Королівства, і тут був відкритий коледж мистецтв – Breton Hall College. «Я люблю говорити, що отримав художню освіту на березі озера, – говорить один з випускників коледжу, художник Марк Томас, – нам постійно казали, що якщо уважно дивитись на воду, можна побачити силует кита».

Крім величезного озера, на території парку є ще кілька водосховищ, ліс, 5 галерей, де виставляються сучасні художники, та десятки гектарів вільного простору. Вільного для скульптур, перформансів та концертів.  

Схоже, амбіційний та ексцентричний задум одного з викладачів коледжу Пітера Мюррея – навіщо у вихідний обирати між парком та галереєю, якщо можна це сумістити? – таки вдався.

Бюджет

Йоркширський скульптурний парк: розповідь Хелен Фібі на Скульптурному форумі

Sophie Ryder, Sitting, 2007. Courtesy the artist and Yorkshire Sculpture Park. Photo © Jonty Wilde

Йоркширський парк скульптур – самодостатня структура. Грошей за вхід, 12 фунтів з людини (близько 2 млн фунтів стерлінгів в рік), вистачає, щоб виплачувати заробітну плату людям, які доглядають за природною частиною парку, та доповнювати сад новими ландшафтними рішеннями. Тоді як митецькою частиною опікуються ментори, такі собі благодійники у світі мистецтва – вони допомагають митцям, чиї роботи Парк готовий виставити, беруть на себе транспортування скульптур та їх монтаж.

Є і прозаїчніша частина доходу – від продажу саджанців та з виставок квітів, на які з’їжджаються флористи зі всього світу аби придбати рідкісні, часом існуючі лише в одному екземплярі види квітів.

Коли купляють скульптури або картини – дохід повністю йде митцю, парк навіть не бере податок.

Простір

Йоркширський скульптурний парк: розповідь Хелен Фібі на Скульптурному форумі
Йоркширський скульптурний парк: розповідь Хелен Фібі на Скульптурному форумі
Йоркширський скульптурний парк: розповідь Хелен Фібі на Скульптурному форумі
Йоркширський скульптурний парк: розповідь Хелен Фібі на Скульптурному форумі
Йоркширський скульптурний парк: розповідь Хелен Фібі на Скульптурному форумі
Йоркширський скульптурний парк: розповідь Хелен Фібі на Скульптурному форумі
Йоркширський скульптурний парк: розповідь Хелен Фібі на Скульптурному форумі
Йоркширський скульптурний парк: розповідь Хелен Фібі на Скульптурному форумі
previous arrowprevious arrow
next arrownext arrow
Slider

На території Йоркширського парку є художній простір, де працюють студенти, які закінчили навчання, але не мають власної студії. Невеличкий будинок сферичної форми, з кімнаткою для спання та великою майстернею. Його у своє розпорядження на 6 місяців щороку отримують двоє випускників Бретон-холл коледжу. Щоправда, такий формат не дуже підходить інтровертам – адже сама майстерня не зачиняється й протягом всього дня туди можуть заходити люди, щоб подивитися, як працює художник, вступити з ним у діалог, а часом – й самому стати натурщиком.

Кожне з приміщень, яке дісталося в спадок від сім’ї Вентвортів, залучене як виставковий простір. В залежності від його вигляду та характеристик, куратори добирають експозиції. «Деякі приміщення ми залишили в такому ж вигляді, в якому отримали – у них і так все було самодостатньо. Меблі ХVII століття, родовий  посуд, прикраси, навіть якісь невеличкі позначки на стінах, зроблені радше з бунтарства – це ми зберегли». А от деякі – змінили до невпізнаваності, «згладивши» кути, замінивши стелю й стіни на скло, чи проробивши отвори для вітражного скла.

ВідвідувачіЙоркширський скульптурний парк: розповідь Хелен Фібі на Скульптурному форумі

Courtesy Yorkshire Sculpture Park. Photo © David Lindsay

Приходять і дорослі і діти: хтось приходить в парк – і опиняється в галереї з роботами сучасних британських художників, хтось, завітавши подивитися на скульптуру Родена, раптом усвідомлює, що годує лебедів на березі озера.


Все більше молоді відмовляється від класичного відвідування музеїв чи галерей – їм цікавіша інтерактивність, у них змінився фокус сприйняття.


«Все більше молоді відмовляється від класичного відвідування музеїв чи галерей – їм цікавіша інтерактивність, можливість підійти якомога ближче до скульптури або картини, у них змінився фокус сприйняття. Тому проект Йоркширського парку – про залучення усього сенсорного, аудіо-візуального спектру»  Мистецтво створене людьми поєднується з самим мистецтвом природи; звуки музики сплітаються з шумом дерев і води; посеред лісу – величезні скульптури, а у виставковій залі сучасного мистецтва, піднявши голову, можна побачити небо. Щоразу різне.

Виставки

Хоча на території парка діє 5 художніх галерей, у центрі уваги все ж – скульптура. Не лише у звичному уявленні, а як будь-який 3-вимірний об’єкт: тобто і перформанс, і саунд-проекти, і живі діалоги між митцями та відвідувачами. Цього літа Парк буде однією з локацій скульптурного фестивалю Yorkshire Sculpture International: на його території знаходитимуться скульптури Дем’єна Герста, а у виставковій залі буде експозиція американського модерніста Девіда Сміта.

До 29 серпня можна відвідати виставку сучасної японської художниці Кімсуджа – вона виставлена у невеличкій капличці. Художниця використала систему дзеркал, щоб трансформувати світло, яке проникає до приміщення з-під високих вікон, та створити медитативно-світловий простір.

Play
Slider

А у східній галереї до 1 вересня триватиме виставка двох художників-візуалів, відомих як T & T (Thurkal і Tagra). Виставка інтерактивна і залучає до своєрідної мистецької гри – з самим собою, людьми, які поряд, формою і кольором.

Досвід для України

Йоркширський скульптурний парк – це не лише про мистецтво і природу. Ще – про спосіб переосмислення культурного спадку, пошук для нього нових форм. «Україна сьогодні переосмислює радянський спадок, я сама у 2012 році була свідком дискусії, коли вирішувалось, що робити з пам’ятником Леніна, — згадує Хелен Фібі, — Як на мене, краща терапія – це створити новий контекст для вже існуючого, а не знищувати, чи забороняти. Мистецтво повинно викликати дискусію, це одна з характеристик небайдужості».  

Йоркширський скульптурний парк: розповідь Хелен Фібі на Скульптурному форумі

Barbara Hepworth, The Family of Man, 1970. Lent by the Hepworth Estate. ©Bowness, Hepworth Estate. Courtesy Yorkshire Sculpture Park. Photo © Jonty Wilde

Текст: Оксана Грушанська


Відео матеріали взяті з офіційного  сайту Йоркширського скульптурного парку.

Заглавне фото — Henry Moore, Large Two Forms, 1966-69. Reproduced by permission of the Henry Moore Foundation. Courtesy Yorkshire Sculpture Park. Photo © Jonty Wilde