Не будуйте дрібних планів; в них немає ніякої магії, здатної розбурхати людську кров, і, ймовірно, вони так і не будуть реалізовані. Будуйте великі плани … і пам’ятайте, що одного разу накреслена благородна логічна ідея ніколи не помре. Коли нас давним-давно не стане, вона буде жити й утверджувати себе з усе більшою впевненістю.

Деніел Гадсон Бернем


Продовжуємо нашу серію про людей, які найбільше вплинули на розвиток містобудування та архітектури. Сьогодні в нашому випуску – Деніел Гадсон Бернем (Daniel Hudson Burnham, 1846-1912).

Деніел Бернем був архітектором, міським дизайнером і директором робіт для Всесвітньої Колумбової виставки 1893 року. За архітектурної практики в Чикаго Бернем за підтримки свого ділового партнера Джона Велборна Рута будував свою «ідеальну Амарику», спроектував деякі з найвищих будівель в Америці та заклав основи напряму в містобудуванні City Beautiful (англ. «Місто прекрасне»), що був прагненням реформувати забудову американських міст за аналогією з «османізацією» Парижа. Він вірив, що краса і витонченість міського простору не тільки приємні з естетичної точки зору, але і сприяють гармонійному соціальному розвитку міст. Але про все по порядку.

Чикаго та перші хмарочоси

В молодості Бернем зустрів свого друга та ділового партнера Джона Велборна Рута, і разом з ним взявся підкорювати Америку. Почалася їхня архітектурна практика в Чикаго. Вплив, якого Бернем набув із часом, відповідав його розмірам: це був бездоганно одягнений велетень, зростом під два метри, який завжді пишався своєю фізичною формою та вів розкішне життя. Будівлі Деніел Бернем теж будував великі, під стать собі – в тому числі й перші хмарочоси.

На відміну від інших міст Америки та Європи, в Чикаго не було обмежень на поверховість, і тому чиказькі архітектори наприкінці ХІХ століття стали будувати на замовлення своїх корпоративних клієнтів все вищи й вищи будівлі, а використовували для цього все новіші технології – основною з яких був ліфт. Спочатку ліфти приводилися в дію за допомогою коней, з 1853 року – за допомогою гідравліки, а з 1889 року – за допомогою електромоторів. З’явилося електричне освітлення і телефони. Високі будівлі призводили до концентрації і множення економічної активності, а Бернем швидко навчився ефективно управляти великими проектами і власною зростаючою фірмою.

Інфлюенсери урбаністики: Деніел Бернем – той, хто будував хмарочоси

У 1882 році Деніел Бернем побудував десятиповерховий Монток-білдінг – першу будівлю, яка отримала назву хмарочоса, а в 1889-1891 – 16-поверховий Монаднок-білдінг. Ці споруди ідеально висловлювали дух і атмосферу комерційної міці Чикаго, Міста широких плечей. Потім Бернем почав будувати своїх гігантів у Нью-Йорку, Сан-Франциско та інших містах Америки. Хмарочоси стали архітектурним символом імперського курсу Америки на рубежі епохи, яку цілком можна було б назвати американським століттям.

Інфлюенсери урбаністики: Деніел Бернем – той, хто будував хмарочоси

Після тріумфу в якості директора Чиказької виставки Бернема стали вважати провідним міським планувальником Америки. Він з несподіваною величчю перетворював традиційні і символічні карти міст – від Чикаго і Сан-Франциско до щойно завойованої Маніли. Бернем вважав, що спадщина античних Греції та Риму і ренесансної Європи по праву належить Америці. Його хмарочоси надихали архітекторів усього світу – і в тому числі звитяжних модерністів, які завжди ставилися до Бернема зі зневагою.

У 80-ті роки Бернем і Рут вважалися провідними архітекторами Чикаго. Вони як ніхто більше добре підходили для цього. Чикаго став символом урбаністичної трансформації Сполучених Штатів в період між кінцем Громадянської війни і початком нового століття. Він являв собою ідеальне для архітекторів поєднання неймовірних умов, що сприяли інноваціям.

Всесвітня виставка та «Біле місто»

Інфлюенсери урбаністики: Деніел Бернем – той, хто будував хмарочоси

І тут Деніелу Бернему пропонують очолити Всесвітню Колумбову виставку. До цього завдання від підійшов з грандіозним розмахом. Головні павільйони розташовувалися навколо гран-басейну, названого Судом честі, основною визначною пам’яткою якого був 183-метровий перистиль, тобто римська колонада, де кожна колона символізувала один зі штатів США. Все було пофарбовано в білий колір і прикрашено скульптурами і кованими огорожами. На озері Мічиган побудували причал для прибуваючих суден. Лагуну заповнили яскраві кораблі з усіх кінців світу.

Виставка відкрилася 1 травня 1893 року і найбільший інтерес викликала сама її територія. Через колір журналісти назвали її «Білим містом»; вона працювала півроку, і за цей час її відвідали 21 480 141 чоловік – приблизно половина населення США. Всесвітня виставка стала великою подією не тільки для Чикаго, але і для всієї Америки. Мемуарист Генрі Адамс писав так: «У Чикаго американська думка вперше висловила себе як єдність».

«Біле місто» підготувало грунт для руху City Beautiful, яке прагнуло об’єднати архітектурний, вуличний і ландшафтний дизайн в комплексне естетичне бачення, використовуючи неокласичну архітектуру для просування морального і соціального порядку серед міського населення. Найпомітнішою спадщиною City Beautiful є грандіозні громадські центри, які Бернем спроектував у багатьох американських містах, включаючи Сан-Франциско, Лос-Анджелес, Денвер і Філадельфію.

У 1901 році Деніел Бернем взявся за вирішення ще однієї великої проблеми. Йому доручили перебудову центру американської столиці, що завершилась вже після його смерті: фінальний елемент проекту – меморіал Лінкольна – був побудований в 1922 році. «Благородна логічна ідея» пережила свого творця.

Визнання та контроверсії

Інфлюенсери урбаністики: Деніел Бернем – той, хто будував хмарочоси

Коли Деніел Гадсон Бернем помер в 1912 році, в Америці не було більш відомого архітектора. Замовлення сипалися на нього, немов з рогу достатку. Бернем був багатий, володів зв’язками, їм захоплювалися і в Сполучених Штатах, і за кордоном. Президент Тафт називав його «одним з видатних архітекторів світу».

Водночас, Бернем був формалістом і неокласицистом. Він ніс стилі та ідеї XIX століття в століття ХХ. У нього були і противники, особливо ті архітектори-одинаки, які цілком і повністю зосередилися на сучасних тенденціях. І дійсно, незабаром після смерті Бернема ці тенденції взяли своє. Слава його залишилася в минулому, а репутація вирушила на антресолі історії архітектури. Однак навіть найвидатніший модерніст свого часу, Френк Ллойд Райт, визнавав, що хоча Бернем «не був архітектором-творцем, але  був великою людиною».

P.S. А ще скоро ми побачимо Бернема як героя серіалу. Леонардо Ді Капріо і Мартін Скорсезе продюсують серіал «Диявол в Білому місті», що  розповідає реальну історію протистояння Деніел Гадсона Бернема і серійного вбивці Генрі Говарда Голмса, доктора, який заманював своїх жертв у власну аптеку «Замок вбивств» в рамках Всесвітньої виставки 1893 року в Чикаго.

Читати далі: Чарльз Джеймс Бут, дослідник вікторіанського Лондона

Текст: Наталія Марків-Буковська