Продовжуємо нашу міні-серію про те, як будували підземки в різних містах світу. Сьогодні перенесемося до міста американської мрії, Великого Яблука Нью-Йорку.

Метро Нью-Йорка – легендарна система підземного транспорту, яка щодня обслуговує понад 5 мільйонів пасажирів. Проте у нью-йоркського метро постійно виникають проблеми з бюджетом, а деякі його технології не зазнали істотних змін з моменту запуску в 1904 році.

Поєднання цих факторів робить функціонування усієї транспортної системи далеко не легким завданням для Транспортного управління Нью-Йорка (Metropolitan Transportation Authority, MTA). Служба завела свій instagram, де розповідає, як це – підтримувати в робочому стані найбільшу в світі підземку, і показує закулісся своєї роботи – затоплені тунелі, вкриті снігом шляхи та зварювальні роботи.

Хроніки підземних світів: як побудували метро Нью-Йорку
Хроніки підземних світів: як побудували метро Нью-Йорку
Хроніки підземних світів: як побудували метро Нью-Йорку
Хроніки підземних світів: як побудували метро Нью-Йорку
previous arrowprevious arrow
next arrownext arrow
Slider

Коли його побудували?

Метрополітен Нью-Йорку – одна з найстаріших систем метро в світі, її відкрили 27 жовтня 1904 року. В той час місто потонуло у  транспортних проблемах, які виникли в XIX столітті, коли після громадянської війни до Сполучених Штатів ринула величезна кількість переселенців з Європи. Приблизно з 1790 по 1860 рр. населення міста збільшилося з 33 до 123 тисяч чоловік. Нью-Йорк ставав промисловим і економічним центром, швидко розросталися вулиці, по яких ставало все важче пересуватися через велике скупчення транспорту. Влада міста намагалися вирішити транспортну проблему за допомогою будівництва «наземних» і «надземних» залізничних ліній.

У 1868 році з’явилася надземна залізнична лінія, яку спроектував Ч. Харвей: через кілька років величезна мережа надземних рейкових ліній розташувалася над Манхеттеном і Брукліном, чотири залізничні лінії побудували на півострові Коні Айленд. Але як показала практика, «наземні» і «надземні» лінії не справлялися з трафіком. Була очевидна необхідність метрополітену, який звільнив би вулиці переповненого Нью-Йорка і розвантажив залізниці надбудованих естакад.

Де поділася перша пневмозалізниця?

Відкриттю першої гілки підземного метро в Нью-Йорку передував проект пневматичної залізниці, автор якого Альфред Біч запропонував транспортувати людей по тунелю, що нагадує «дерев’яну трубу», в вагоні, схожому на тубус. Раніше компанія Альфреда Біча працювала над проектом будівництва пневмопошти і тому могла проводити роботи на невеликій глибині. У підсумку за 350 тисяч доларів в Нью-Йорку з’явився 95-метровий пневмо-тунель з вагоном, розрахованим на перевезення 22 пасажирів.

Проект викликав захват у жителів Нью-Йорку, які могли проїхати від станції на перехресті Бродвею і Воррен Стріт до тупика і назад – відстань приблизно в 1 квартал. Вже за тиждень число поїздок досягло 11 тисяч, а рік по тому цей показник сягнув 400 тисяч осіб. Однак в 1873 році відбулась економічна криза, а пізніше влада міста переключилася на ідею будівництва наземних залізничних ліній. Перша і остання станція пневматичного метро була розташована в підвалі будівлі і згоріла під час пожежі в 1898 році.

Хроніки підземних світів: як побудували метро Нью-Йорку

Як проектувалися перші станції?

Що стосується нью-йоркського метро в звичному розумінні, то перший проект його будівництва був схвалений в 1898 році, його розробив видатний інженер Вільям Барклай Парсонс. Він рекомендував електрифікувати метро, ​​відмовившись від локомотивів на вугільному паливі. Таке джерело енергії не тільки було чистішим, а й, згідно з розрахунками, обходилося дешевше.

В ході геологічного дослідження Мангеттена було з’ясовано, що монолітні скельні породи залягають на глибині 4,5-6 метрів, а на деяких ділянках і зовсім близько до поверхні. Проходка тунелів через монолітну скелю обходилася дуже дорого і йшла повільними темпами, тому Парсонс прийняв сміливе рішення прокласти тунель на невеликій глибині під міськими вулицями. Це означало, що в тих місцях, де топографія поверхні має сильний нахил, залізницю необхідно буде прокласти над поверхнею землі в шляхопроводах, піднятих на опори.

В цілому за 4 роки було побудовано першу лінію метро. Англійський експерт, який був присутній на відкритті метрополітену, зауважив, що це «одне з найбільших досягнень інженерної думки століття». Архітектурне оформлення першої лінії нью-йоркського метрополітену, прокладеної від станції City Hall до 145 Вулиці через Мангеттен, було схоже на Будапештське метро.

Перша станція City Hall була справжнім витвором мистецтва, але в 1945 році її закрили, і зараз вона не функціонує, оскільки на станції короткі платформи і маленький радіус повороту, що не відповідає сучасним стандартам.

Хто саме будував метро Нью-Йорку?

Будівництво першої гілки здійснювала компанія Interborough Rapid Transit (IRT), однак при подальшому розширенні мережі метрополітену виникла конкурентна війна з уже існуючим гігантом Brooklyn Rapid Transport (BRT), що володів наземним транспортом в Брукліні. У 1913 році адміністрація Нью-Йорка уклала подвійний контракт між IRT і BRT на продовження будівництва метрополітену.

Проте компанії значно збільшили свій капітал за рахунок скарбниці, що вкрай не влаштовувало муніципалітет міста, тому в Нью-Йорку з’явилася незалежна державна компанія Independent Subway System (IND), що відповідала за будівництво і експлуатацію метрополітену. У 1940 році IRT, BRT, IND об’єдналися в єдину компанію разом з лініями, що їм належали. Що цікаво, компанія IRT використовувала вузькі вагони і платформи, які не підходили під стандарти інших компаній, тому колишні маршрути IRT з 1 по 9 не перетинаються з іншими, а на карті нью-йоркського метро позначені цифрами, в той час як BRT і IND мають буквене позначення. 

Хроніки підземних світів: як побудували метро Нью-Йорку

Daniel Celentano, Subway, 1935

Яким воно є зараз?

З 1953 року в Нью-Йорку функціонує Metropolitan Transportation Authority (MTA), яке контролює будівництво і експлуатацію метро сьогодні. В основному підземні тунелі метро Нью-Йорка проходять під Мангеттеном і мають неглибоке залягання: найглибший тунель проходить під річкою Іст Рівер, а в інших районах лінії розташовуються на естакадах. Надземні ділянки, побудовані в районах Брукліні і Бронксі, увійшли до складу сучасного нью-йоркського метрополітену. В цілому близько 153 станцій метро Нью-Йорка розташовуються на естакадах, 38 станцій – наземні, під землею розташовується 277. Найглибша станція, 191st Street, розташовується на глибині 55 метрів. 

Хроніки підземних світів: як побудували метро Нью-Йорку

Пасажир метро. Девід Маттінглі

Нью-йоркське метро, без сумніву, стало невід’ємною частиною культурного коду міста та одним з його неофіційних символів, що доволі кумедно відображено і на обкладинках славнозвісного  The New Yorker.

Хроніки підземних світів: як побудували метро Нью-Йорку
Хроніки підземних світів: як побудували метро Нью-Йорку
Хроніки підземних світів: як побудували метро Нью-Йорку
Хроніки підземних світів: як побудували метро Нью-Йорку
previous arrowprevious arrow
next arrownext arrow
Slider

І ще в метрополітені Нью-Йорку є одна цікавинка – в ньому немає комерційної реклами, лише соціальна. Одними з найцікавіших є плакати Нью-йоркської School of Visual Arts, за якими можна відстежити звивистий шлях американського і – ширше – західного мистецтва останніх 60 років. Ну хіба не чудово вербують безіменні таланти в художники і дизайнери, наприклад, в мальовничому постері 1980 року зі слоганом: «Коли Полю Гогену було 35, він працював в банку. Ніколи не буває пізно». 

Хроніки підземних світів: як побудували метро Нью-Йорку

Текст: Наталія Марків-Буковська