Я осмотрел
подземный мрамор станций,
Я осязал
руками чудеса…

(Уривок з вірша МЕТРО 1935 р. Осіпа Количева)


Метро – це окремий світ: рельєф, станції, потяги – усе не як нагорі. Зрідка воно виходить назовні – але й там зберігає свою відособленість та зачаровує особливою архітектурою – адже тут відсутній екстер’єр, лише інтер’єр під велетенською товщею землі.

Спускаючись у метро, людина ніби зустрічається з уявним Хароном, що має перевести її через Стікс, а жетон – символічна плата за це. Тому архітектори та інженери, будуючи станції, намагаються всіляко приглушити це відчуття потойбіччя у підземному просторі – не забуваючи при цьому і про утилітарні складові, такі як організація пасажиропотоку, надання індивідуального вигляду кожній станції, забезпечення належної циркуляції повітря та інші.


Метро – підземне дзеркало Міста.


 

А ще метро – це ідеологія і реклама; релігія та політика; мистецтво та контркультурні прояви під час звичної штовханини дорогою на роботу та додому, які роблять підземку острівцем справжньої демократії, адже тут усі рівні. Метро – підземне дзеркало Міста.

Вже півтора століття підземка є невід’ємною частиною мегаполісів, і як напрочуд дієвий спосіб розвантажити від транспорту міські вулиці – і як складова культурного життя, з виставкам, спектаклями, перформансами, модними показами та зйомками кінофільмів. А деякі станції навіть стали самостійними витворами мистецтва – як, приміром, станція Паризького метрополітену Арз-е-Метьє (фр. Arts et Métiers, в перекладі з французької — Мистецтва і ремесла).

Свою назву станція Arts et Métiers отримала по розташованим поруч Національній консерваторії мистецтв і ремесел та однойменному музею. У 1994 році завдяки бельгійському художнику Франсуа Шуітену станція набула вигляду підводного човна з творів Жюля Верна, витримана в стилі стімпанк).

Хроніки підземних світів: як будували перше в світі метро в Лондоні
Хроніки підземних світів: як будували перше в світі метро в Лондоні
previous arrowprevious arrow
next arrownext arrow
Slider

Як же виникла ідея спорудження такого дороговартісного і незвичного транспорту?

Спостерігай за природою: як усе починалося

Батьківщиною першого метро була Великобританія. В середині XIX століття, коли історія підземки тільки починалася, там була добре розвинена мережа залізниць: зі столичних вокзалів курсували потяги в усі сторони острівної частини імперії.

Однак лондонський міський громадський транспорт був далекий не те що до ідеалу – навіть до елементарної зручності. Вулицями повільно курсували кінні екіпажі, а поїзди, що привозили пасажирів до Лондону, не доходили до Сіті – ділового центру.

Населення росло: щоранку величезний людський потік прямував з передмість на роботу, а вечорами – назад. Батьки міста давно вже ламали голови над тим, як вирішити проблему з міським транспортом та розвантажити вулиці.

Думка створити транспорт під землею народилась у слушний час: надійність та відносну зручність саме такого сполучення переконливо продемонстрував відкритий у 1843 році тунель під Темзою.

Він і став першою сходинкою в історії метро, що ґрунтувалося на винайденому в 1814 році британським інженером французького походження Марком Брюнелем тунелепрохідному щиті – одному з найбільш ефективних засобів метробудування взагалі.

Хроніки підземних світів: як будували перше в світі метро в Лондоні

Ідея виникла при спостереженні за морським молюском-шашілем, що пробурював своєю раковиною отвори в уламках затонулих кораблів: 1818 року було отримано патент на механічну копію такого «черв’ячка».

7 станцій, 33 хвилини та 30 тисяч пасажирів: як запустили першу в світі лінію

Метро в сучасному для нас вигляді розробив лондонець Чарльз Пірсон, який в 1846 році представив свій проект Королівській комісії у справах столичних залізниць.

У 1853 році була створена компанія North Metropolitan Railway Co, а в січні 1860 року, із значним запізненням через фінансові негаразди, на Істон Сквер був проритий перший тунель.

Хроніки підземних світів: як будували перше в світі метро в Лондоні10 січня 1863 року о 6 годині ранку відбулася головна подія в історії метробудування – запуск першої 3,6-кілометрової лінії метро, яка з’єднувала Фаррінгдон-стріт та Паддінгтон. На лінії було 7 станцій, поїздка тривала 33 хвилини.

На відкриття станції зібралося мало не все місто. Вагони мали газове освітлення – за повідомленнями «Дейлі Телеграф», настільки яскраве, що можна було без зусиль читати газету. В день відкриття шість вугільних локомотивів, наповнюючи тунель димом і парою (парову тягу замінили електричною лише 30 років потому, в 1890 році), тягнули чотири вагони. Відправлення відбувалося кожні 15 хвилин: в підсумку поїзди зробили 120 поїздок в обидві сторони, та перевезли за цей час 30 тисяч пасажирів!

Попри деякі незручності для пасажирів, новий транспорт перевершив усі очикування – і того ж 1863 року було вирішено побудувати в Лондоні кільцеву лінію довжиною 30 км. Вона відкрилася 1 жовтня 1868 року, і перетиналася з першою гілкою на станції South Kensington – так що вперше з’явилася можливість пересісти з однієї підземної траси на іншу.
Електрифікація, ескалатори та карти-схеми: хронологія подальшого розвитку

Першою електрифікованою гілкою метро стала, знову ж таки, лондонська лінія City South, офіційно відкрита 4 листопада 1890 року: тоді принц Уельський вперше здійснив підземну подорож від станції King William Street до станції Oval. До речі, використання електрики було не єдиною революцією в розвитку метрополітену: ще одним значним нововведенням стала поява в 1911 році ескалаторів, які вирішили проблему великих черг біля входу в метро та замінили тісні й незручні ліфти.

Також цікавою була перша транспортна соціальна ініціатива – низькооплачувані працівники мали право на використання спеціальних дешевих поїздів до шостої ранку.

Хроніки підземних світів: як будували перше в світі метро в Лондоні
Хроніки підземних світів: як будували перше в світі метро в Лондоні
Хроніки підземних світів: як будували перше в світі метро в Лондоні
previous arrowprevious arrow
next arrownext arrow
Slider

Не одразу з’явилася і звична для нас різнобарвна схема метрополітену. Як і, власне, метро, своєю появою вона зобов’язана британцям. До початку минулого століття лінії лондонського метро будували різні компанії, кожна з яких, природно, прагнула розрекламувати свої послуги. Розібратися в лініях по розрізненій інформації, розміщеній на неодноманітних текстових листівках, було справжнім квестом.

Проблему вирішило видання в 1908 році схеми Альберта Стенлея, лорда Ешфілда, яка об’єднала всі 8 ліній лондонського метро в єдину мережу. Для зручності кожну лінію позначили власним кольором. І попитом ця перша схема користувалася просто шаленим: лише за рік було продано 6 мільйонів примірників. Перша схема у вигляді карти з’явилася вже в 1931 році, і хоча її автор, Гаррі Бек, за свою роботу отримав копійки, сьогодні вона вважається класикою поліграфічного дизайну та досі використовується як основа для усіх схем сучасного метрополітену.

Хроніки підземних світів: як будували перше в світі метро в Лондоні

Курйози та дива: «станції-привиди» та власне метро Королеви

В історії будівництва та експлуатації підземки було чимало курйозних моментів. Як ми вже зазначали, чимало ліній нецентралізовано будували різні фірми, що призвело до виникнення в метро Лондону десятків так званих станцій-привидів (ghost stations). Деякі з них певний час використовували, а потім закривали через непотрібність, інші навіть не відкривали. Про них існує безліч міських легенд, як кумедних, так і сповнених всіляких жахіть. Зокрема, побутує міф, ніби королева Єлизавета ІІ має власну станцію метро.

Зараз деякі занедбані станції віддають під облаштування галерей, готелів і навіть ресторанів.

Має лондонська підземка і свій логотип (the roundel). Він являє собою червоне коло, перекреслене горизонтальною лінією синього кольору. Цей символ був створений тільки на початку ХХ століття, в 1908 році, коли відбулося об’єднання метрополітену. Він зображений на усіх рекламних плакатах метро, яких за сто років було створено, мабуть, більше тисячі різновидів, в тому числі за участі багатьох відомих художників.

Play
Хроніки підземних світів: як будували перше в світі метро в Лондоні
Хроніки підземних світів: як будували перше в світі метро в Лондоні
Хроніки підземних світів: як будували перше в світі метро в Лондоні
Хроніки підземних світів: як будували перше в світі метро в Лондоні
Хроніки підземних світів: як будували перше в світі метро в Лондоні
Хроніки підземних світів: як будували перше в світі метро в Лондоні
Хроніки підземних світів: як будували перше в світі метро в Лондоні
Хроніки підземних світів: як будували перше в світі метро в Лондоні
Хроніки підземних світів: як будували перше в світі метро в Лондоні
Хроніки підземних світів: як будували перше в світі метро в Лондоні
Хроніки підземних світів: як будували перше в світі метро в Лондоні
previous arrowprevious arrow
next arrownext arrow
Slider
Лондонське метро офіційно називається London Underground, проте в народі його звуть The Tube – тунель, труба.

Цю розмовну назву підземка отримала практично на початку своєї історії, після будівництва перших тунелів глибокого закладення, які мали форму вузького циліндра. І не дарма: на плакатах, присвячених 150-річчю підземки було зазначено, що The Tube поєднує колишніх, теперішніх і майбутніх лондонців.

Хроніки підземних світів: як будували перше в світі метро в Лондоні

«Keeping London Moving For 150 Years» («Рухаємо Лондон вже 150 років») – один з багатьох творів, присвячених 150-річному ювілею лондонської підземки


Play
Slider

Текст: Наталія Марків-Буковська


Джерела:

  • The Subterranean Railway: How the London Underground was Built and How it Changed the City Forever by Christian Wolmar
  • The Moving Metropolis — A History of London’s Transport since1800 by David Lawrence
  • London by Tube: A History of Underground Station Names by David Revill
    London Underground: Architecture, Design and History by David Long
  • theguardian